Поняття музичного стилю визначає значні етапи розвитку музичного мистецтва (наприклад класицизм, романтизм, бароко, рококо, сентименталізм і т.д., а також східний, іпсанський, слов'янський, африканський і т.д.). Музичний стиль відображає характерні ознаки певного шару музичного мистецтва, його національної або етнічної своєрідності. Крім того, поняттям музичного стилю визначають індивідуальну творчу манеру композитора (В.А.Моцарта, Л.ван Бетховена, С.Прокоф'єва, Б.Лятошинського та ін.) або виконавця (К.Аббадо, Е.Гілельса, Б.Гмирі, Е.Карузо, С.Ріхтера, А.Тосканіні та ін.)
Поняття музичного стилю має естетичний та історичний аспекти.
В естетичному аспекті воно має оцінне значення, концентруючи увагу на єдності, органічному взаємозв'язку виражальних засобів, співвідношенні традиційного і новаторського в індивідуальному стилі, а також на ознаках часу та інтелектуально-емоційних цінностях, втілених у нормах музичної мови (див полістилістика, стилізація).
В історичному аспекті музичний стиль означає типологічні особливості музичної мови в загальному контексті або окремі напрямки розвитку музичного мистецтва.
Важливими аспектами поняття стиль є
- генеза (стиль може походити від певного автора, або певної нації, певної епохи тощо);
- музична вираженість стилю - стиль є впізнаваним завдяки властивостям музичної мови (гармонія, мелодика, ритміка і т.д. в сукупності)
Немає коментарів:
Дописати коментар