Різновиди стилів

В залежності від генези музичного стилю, розрізняють:

• Авторський стиль - стиль того чи іншого конкретного композитора чи виконавця. В кожному конкретному випадку авторський стиль може бути незмінним або змінюватись разом з еволюцією митця. В цьому разі говорять про «ранній», «зрілий» чи «пізній» і т.п. стилі.

• Національний стиль може виражатися у використанні певних впізнаваних елементів національного музичного фольклору - в цьому випадку національний стиль є легко впізнаваним, або, в складнішому випадку - національний стиль відбиває певні соціокультурні аоб соціопсихологічні особливості тієї чи іншої національної культури.

• Історичний стиль - стиль, в якому знаходять втілення теоретичні уявлення про мистецтво і філософію, світовідчуття, естетику певного часу. Генетична єдність історичного стилю є найбільш проблематичною. тому часто музикнознавці оминають термін історичний стиль, використовуючи терміни «епоха».

В національних і історичних стилях індивідуальне начало стає типізованим. В той же час типове індивідуалізується в кожному конкретному авторському стилі.

Класифікація жанрів

Існують різні способи класифікації музичних жанрів. Музикознавець Т.В. Попова пропонує класифікувати жанри за умовами їх побутування і виконання. За цією класифікацією розрізняють жанри:

1. Народної музики (музичний фольклор)
2. Розважальної музики (в т.ч. музика сучасної естради)
3. Камерної музики (що виконується камерними ансамблями)
4. Симфонічної музики (виконується великими оркестрами)
5. Хорової музики (виконується хоровими колективами)
6. Театральної музики (в т.ч. опери, музики до спектаклів, кінофільмів і т.п.)

В.А. Цукерман пропонує класифікувати жанри за змістовними ознаками:

1. Ліричні жанри
2. Епічні жанри
3. Концертні
4. Картинні (програмова музика)

А.Н. Сохор пропонує класифікувати жанри за т.зв. «жанровим змістом»

1. культові та обрядові
2. масово-побутові
3. концертні
4. театральні

Функції жанрів

Музичний жанр може мати такі функції:

• Комунікативні, пов'язані з організацією художнього спілкування
• Семантичні, що визначають зміст художнього твору
• Тектонічні (структуротворчі), що визначають побудову твору